Коротка історія нашої школи

НІЖИНСЬКА ЖІНОЧА ГІМНАЗІЯ ІМЕНІ ПЕЛАГЕЇ КУШАКЕВИЧ: ТУТ НАВЧАЛИСЯ ДОНЬКИ НАЙВІДОМІШИХ НІЖИНЦІВ

$C:\Users\Anatolik\AppData\Local\Microsoft\Windows\INetCache\Content.Word\орнамент3.jpg$

Повз цю будівлю на вул. М.Гоголя, 15, кожен третій ніжинець проходить ледь не щодня. Туристи із захватом милуються її архітектурою та естетичною довершеністю. Ніжинські школярі знають її як Ніжинську ЗОШ № 7. Втім, мало хто відає, що першочергово у стінах цієї будівлі функціонувала жіноча гімназія імені П.Кушакевич, де навчались дівчата з найшанованіших ніжинських родин.

Приміщення жіночої гімназії імені Пелагеї Кушакевич. Фото 1920-х років.

Світлина з колекції Сергія Бакути.

Однією з визначальних рис освітнього процесу кін. ХІХ – поч. ХХ ст. у м. Ніжині був вироблений традиціями світського життя та нормами виховання розподіл учнів навчальних закладів за статтю. Мережа навчальних закладів міста чітко складалася з чоловічих та жіночих гімназій. Безпосередньо хлопці і дівчата не могли навчатися спільно в одному навчальному закладі. Навіть річка Остер, на якій розташований Ніжин, символічно розділяла місто на дві частини: правий берег з чоловічою Гімназією імені князя Безбородька [1] та лівий берег – з двома жіночими гімназіями, з-поміж яких окремої уваги заслуговує гімназія імені Пелагеї Кушакевич.

Жіноча гімназія імені П.Кушакевич була заснована у 1878 р. та розміщувалася у самісінькому центрі м. Ніжина на вулиці Мостовій. Основою для побудови приміщення гімназії стала одноповерхова будівля старої грецької кав’ярні XVIII ст., до якої надбудували другий поверх. Спочатку гімназія була початковим 4-класним навчальним закладом, що відповідав рівню сучасної початкової школи. У 1884 р., у зв’язку зі збільшенням кількості учениць, гімназія була трансформована у 9-класний навчальний заклад. Засновником гімназії є Андрій Федорович Кушакевич [2], котрий назвав навчальний заклад на честь його померлої дружини Пелагеї Іванівни Кушакевич. На фасаді будинку великими літерами з’явився відповідний пам’ятний напис: «...імені П.І.Кушакевич», що був демонтований у перші роки після більшовицького перевороту. Географічне розташування в центрі міста, де проживали найвпливовіші і найзаможніші ніжинські родини дворян, купців, міщан, козацтва та духовенства, закономірно сформувало основу абітурієнток цієї гімназії, тим самим забезпечивши еліту Ніжина навчальним закладом, гідним їхнього статусу. У стінах гімназії навчалися доньки міських урядовців, викладачів, священників. Інколи гімназистками ставали всі дівчата з родини, як це було з чотирма сестрами видатного ніжинця Олександра Лазаренка (р.ж. 1897–1997).

«Вершки» суспільства Ніжина кін. ХІХ – поч. ХХ ст. переважно складалася з двох станів: міщан-купців та дворян. Показово, що і дворяни, і купці мали в центрі Ніжина власні клуби – своєрідні органи самоврядування в межах окремого стану. Будівлі цих клубів розташовувалися на тій же вулиці Мостовій/Гоголівській. Клуб купецького зібрання розміщувався у будівлі сучасної фундаментальної бібліотеки Ніжинського державного університету ім. М.Гоголя, а будівля клубу дворянського зібрання розташовувалася на місці сучасних скверу імені Ю.Лисянського та приміщення нового РАГСУ на вул. Гоголівській. Будівля жіночої гімназії імені П.І.Кушакевич була зведена практично між цими двома клубами, ставши, de-facto, головним закладом, де навчалися доньки ніжинських купців та дворян.

Сходинка до вищих кіл суспільства, успішної кар’єри чи перспективного шлюбу. Жіноча гімназія імені П.І.Кушакевич досить швидко здобула репутацію провідного навчального закладу, що став обов’язковою сходинкою до вищих кіл суспільства тих часів, успішної кар’єри чи перспективного шлюбу. Окрім доньок купців-містян та дворян у гімназії навчались також дівчата з родин духівництва та ніжинського козацтва.

Після декількох добудов у 1900 р. склався остаточний вигляд приміщення жіночої гімназії імені П.Кушакевич: до перебудованої грецької кав’ярні було прибудовано двоповерхову цегляну будівлю у стилі модерн. Нова прямокутна будівля простягалася в глиб кварталу, між вулицями М.Гоголя та Павла Кушакевича [3]. Перший поверх вміщував 4 навчальні класи, фізичний кабінет, бібліотеку, вчительську, буфет, гардероб. На другому поверсі розміщувалися ще 5 навчальних кабінетів та актова зала. Найбільше вражає висота стелі, просторість вишуканих вікон та ліпнина на стелі, яка, хоч і була зафарбована у темно-рожевий відтінок за радянської доби, все ж зберегла свою автентику та шарм.

Вся територія гімназії мала чітко окреслені межі, обнесені парканом.

Будівля кав’ярні з надбудованим другим поверхом містила класичні колони та портики, зовні мала білі стіни, що у 1969-1970 рр. були обкладені цеглеподібною плиткою. Стара грецька кав’ярня подарувала гімназії класичний дворівневий підвал – практично ще два поверхи під землею, що використовувалися як складські приміщення. Підвал мав досконалу вентиляційну систему, що забезпечувала приміщенню сталу температуру в 10- 12 градусів, незалежно від пори року. З 2022 р. у колишньому підвалі кав’ярні розміщується укриття.

Опалення жіночої гімназії імені П.Кушакевич здійснювалося за допомогою фінських печей, що були у кожній кімнаті будівлі, та системи внутрішньо стінних тунелей, якими циркулювало тепле повітря від печей. У радянську добу печі на другому поверсі будівлі були демонтовані. Станом на 2024 р. майже в ідеальному стані збереглася лише піч на першому поверсі, оздоблена білими простими кахлями та кахлями з візерунками на кутах. Угорі печі сформована «корона», на якій, як і на центральній декоративній кахлі, простежуються декоративні елементи гербової тематики, можливо, навіть, герб Ніжинської жіночої гімназії імені П.Кушакевич, що потребує підтвердження архівними документами. Цікаво, що рештки кахель зі зруйнованих камінів щороку знаходяться під час робіт з обслуговування школи.

Біля печі на першому поверсі розпочинаються старовинні сходи на другий поверх, що теж збережені майже в автентичному вигляді. Окремою окрасою будівлі гімназії є дерев’яні центральні вхідні двері з боку вул. М.Гоголя. Незважаючи на товщину фарби у пів сантиметра, досконалу майстерність ніжинських різьбярів по дереву кін ХІХ ст. видно неозброєним оком. Двері виконані з суцільного дерева та відповідають традиціям зовнішнього декоративного оздоблення кін. ХІХ ст.

Учениці гімназії, через малу кількість кімнат будівлі, проживали поза гімназією, переважно в себе вдома, адже більшість з них були ніжинками, які мешкали у «Старому місті» чи його передмістях, зокрема вулицях Мільйонній (станом на 2024 р. вул. Овдіївська), Київській (вул. Т.Шевченка) чи Московській (вул. С.Прощенка).

Гімназія ім. П.Кушакевич. Вид з вул. Богушевича. Фото Романа Желєзка, 2023 р.

У 2024 р. комплекс Ніжинської ЗОШ І-ІІІ ст. № 7 містить в собі ще одну історичну пам’ятку – приміщення комерційного банку, що було з’єднане з будівлею гімназії новою прибудовою після Другої світової війни.

Навчальна програма гімназії складалася з класичних предметів: історії, педагогіки, математики, фізики, географії, космографії, російської, французької та німецької мов, співів, чистописання (каліграфії), гігієни і основ медицини. Одним із головних предметів вважався Закон Божий, на основі якого та християнської моралі ґрунтувалося спеціалізоване виховання гімназисток. Дівчата в обов’язковому порядку регулярно відвідували церкву, дотримувалися постів та заповідей, писали твори релігійної тематики та здавали вихователям довідки від священиків про їх регулярні сповіді. Невідвідування церкви без поважної причини загрожувало навіть виключенням із гімназії.

Відповідне виховання в дусі вищих кіл суспільства та організацію дозвілля гімназисток забезпечували літературні бесіди, вечори, вистави, свята, екскурсії до музеїв, галерей та різноманітних заводів Ніжина, що проводилися під пильним наглядом керівництва. У 1902/1903 навчальному році гімназистки мали унікальну можливість бачити в Ніжині театральні вистави за участі М.Заньковецької, М.Кропивницького, П.Саксаганського та І.Карпенка-Карого. Водночас, класні наглядачки мали завжди супроводжувати гімназисток під час їх прогулянок у Миколаївському парку [4] і сквері М.Гоголя чи звичайного перебування на вулицях Ніжина.

Гімназійні правила забороняли дівчатам бути присутніми на балах, танцях і громадських зібраннях. У театрах, парках, на ковзанках дозволялося бути лише в супроводі батьків, неодмінною умовою при цьому була шкільна форма. Зовнішній вигляд шкільної форми учениць жіночої гімназії імені П.Кушакевич був затверджений у 1878 р. попечителем Київського навчального округу: коричнева сукня з чорним фартухом у будні навчальні дні, коричнева сукня з білим фартухом на свята, білий солом’яний капелюшок з гербом влітку, капелюшок чорний – весною та восени, чорна шапка взимку.

Більш ніж 30 років жіночу гімназію імені П.Кушакевич незмінно очолювала Жозефіна Божовська (1878–1911). Найвідомішими викладачами гімназії свого часу були: священик Георгій Спаський (Закон Божий), Родіон Музиченко-Цибульський (чистописання, образотворче мистецтво), Федір Проценко [5] (співи), Іван Самойлович (медицина), Йосип Добіаш (німецька мова), Лідія (Іда) Гринфельд (р.ж. 1880–1983) – (німецька мова), Іван Михайловський (історія), Ганна (Анна) Крестинська (наглядачка, вчителька арифметики у 1879–1907 рр.). Згодом, Г.Крестинська, вчителька з 28-річним стажем роботи в гімназії, отримала схвальний відгук попечителя Київського навчального округу П.Зилова на лист з проханням відкрити в м. Ніжині ще одну жіночу гімназію, що було викликано значною кількістю дівчат-абітурієнток, які не були прийняті на навчання до гімназії П.І.Кушакевич через брак вільних місць. Так в Ніжині, у 1907 р., з’явилася ще одна жіноча 4-класна прогімназія ім. Г.Крестинської [6] на вул. Ліцейській. Кількість гімназисток гімназії імені П.І.Кушакевич дійсно вражала: 1905 р. – 420 осіб, 1906 р. – 407, 1908 р. – 397, 1914 р. – 420, 1916 р. – 429 учениць.

Випускницями жіночої гімназії імені П.Кушакевич за 1884–1919 рр. стала плеяда видатних українок:

Ольга Добіаш-Рождественська – науковиця, перша жінка магістерка історії. Рік випуску 1894.

Лідія Гринфельд – викладачка німецької мови в жіночій гімназії імені П.Кушакевич, закінчила гімназію з золотою медаллю у 1897 р.

Марія Москаленко – закінчила гімназію з золотою медаллю, представниця старої козацької родини, мама Сергія Корольова (1905 р.).

Марія Кашпровська – одна з перших жінок-лікарок на Чернігівщині (1907 р.). Меморіальна дошка на честь М.Кашпровської нині розміщена на фасаді будівлі колишньої гімназії з боку вул. М.Гоголя.

Євгенія Спаська – донька викладача гімназії Георгія Спаського, видатна історикиня та етнографиня (1910 р.). Меморіальна дошка на честь Є.Спаської нині розміщена на фасаді будівлі колишньої гімназії з боку вул. М.Гоголя.

Марія Березюк – перша заслужена вчителька УРСР, розстріляна фашистами у Другу світову війну.

Щороку у відомому ніжинському фотосалоні Аарона Серебреника [7] робилося пам’ятне фото випускниць гімназії. У 1919/1920 рр. жіноча гімназія імені П.Кушакевич була закрита більшовицько-російською владою і перетворена на єдину трудову школу № 1, з 1954 р. – Ніжинську школу № 7.

Роман Желєзко

___________________________________________________________________________________________________

1 Гімназія імені князя Безбородька – у 2023 р. Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя

2 Андрій Кушакевич – представник впливової родини спадкових священиків. Порушивши родинну традицію, А.Кушакевич став успішним золотопромисловцем, який ніколи не забував своє рідне місто.

3 Павло Федорович Кушакевич – племінник А.Кушакевича, почесний попечитель жіночої гімназії ім. П.І.Кушакевич, «Почесний громадянин міста Ніжина», за роки перебування якого на посаді міського голови в Ніжині було вибруковано Київську вулицю (нині Т.Г.Шевченка) від залізничного вокзалу до сучасної площі імені Івана Франка, на площі Б.Хмельницького був закладений сквер (сучасний парк імені Т.Шевченка), а вулиця М.Гоголя почала освітлюватися гасовими ліхтарями. У середині ХХ ст. ця вулиця одержала нову назву, яка зберігається і у 2023 р. – на честь Якова Батюка.

4 Миколаївський сад був закладений у 1894 р. й названий на честь тодійшнього російського імператора Миколи ІІ. Сьогодні цей сад відомий ніжинцям як парк імені Т.Шеквченка.

5 У Ніжині, станом на 2023 р., зберігся будинок викладача, що зараз знаходиться на провулку Ф.Проценка, колишній провулок Шкільний

6 Сьогодні, це приміщення Ніжинського медичного коледжу на вул. Небесної Сотні.

7 Фотосалон Аарона Серебреника розміщувався на місці сучасного кафе «Way», у демонтованій у середині ХХ ст. будівлі готелю Благовіщенського монастиря

Прозорість та відкритість

До відома батьків, громадськості

Сторінка бібліотекаря